Методика

     

Науковець : "Планети Сонячної системи"

Сонячна система - це система планет, в центрі якої знаходиться яскрава зірка, джерело енергії, тепла і світла - Сонце. За однією з теорій Сонце утворилося разом з Сонячною системою близько 4,5 мільярдів років тому в результаті вибуху однієї або декількох наднових зірок. Спочатку Сонячна система являла собою хмару з газу і частинок пилу, які в русі і під впливом своєї маси утворили диск, в якому виникла нова зірка Сонце і вся наша Сонячна система.

У центрі Сонячної системи знаходиться Сонце, навколо якого по орбітах обертаються дев'ять великих планет. Так як Сонце зміщене від центру планетарних орбіт, то за цикл обороту навколо Сонця планети то наближаються, то віддаляються по своїх орбітах.

Розрізняють дві групи планет:

Планети земної групи: Меркурій, Венера, Земля і Марс. Ці планети невеликого розміру з кам'янистою поверхнею, вони знаходяться найближче до Сонця.

Планети гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Це великі планети, що складаються в основному з газу і їм характерна наявність кілець, що складаються з крижаного пилу і безлічі кам'янистих шматків.

А ось Плутон не потрапляє ні в одну групу, тому що, незважаючи на своє перебування в Сонячній системі, занадто далеко розташований від Сонця і має зовсім невеликий діаметр, всього 2320 км, що в два рази менше діаметра Меркурія.

Кореспондент підводить підсумок всього дослідження.

Отже, в ході дослідженння вияснилось, що Плутон складається із пари та космічних частинок, а тому він не належить ні до планет – гігантів, ні до планет земної групи.

 Дослідники

Вивчаємо особливості планети Плутон

Причини вилучення Із родини великих планет.

Плуто́н  — найбільша відома карликова планета Сонячної системи .  Дев'яте за розміром та десяте за масою небесне тіло, яке обертається навколо Сонця (без урахування супутників планет)

 Плутон складається здебільшого з каменю й льоду і є відносно малим (діаметр близько 2374 км). За масою він поступається Місяцю вп'ятеро, а за об'ємом — утричі. Орбіта Плутона   доволі витягнута і має  значний нахил.   Через витягнутість орбіти Плутон то наближається до Сонця на відстань 4,4 млрд км і опиняється ближче, ніж Нептун, то віддаляється на 7,4 млрд км. Плутон перебуває в стабільному орбітальному резонансі з Нептуном, тому їхнє зіткнення виключене.

З дня його відкриття 1930 року й до 2006 року Плутон вважали дев'ятою планетою. Однак наприкінці XX і на початку XXI століття в зовнішній частині Сонячної системи були відкриті інші масивні об'єкти, у зв'язку з чим 2006 року Міжнародний астрономічний союз вперше ухвалив формальне визначення терміну «планета». Плутон не відповідає цьому визначенню і був зарахований до нової категорії карликових планет . Також його включили до списку малих планет під номером 134 340.  Деякі вчені продовжують вважати, що Плутон слід перекласифікувати назад до планет.

Учитель-практик